Україна на початку ХХ століття

1. Українські землі на початку ХХ ст.

• Українські землі не мали власної державності.
• Більша частина України входила до складу Російської імперії.
• Західноукраїнські землі входили до складу Австро-Угорщини.
• Українці були розділені державними кордонами.
• Українське питання поступово перетворювалося на важливу політичну проблему.

2. Населення і суспільство

• Українці становили більшість населення на значній частині українських земель.
• Суспільство залишалося переважно аграрним.
• Основна частина населення — селянство.
• Швидко зростали міста.
• Формувалися нові соціальні групи: робітники, підприємці, інтелігенція, службовці.
• Посилювалася соціальна диференціація.

3. Економічний розвиток

• Відбувалася індустріалізація.
• Найбільші промислові райони:
  • Донбас — вуглевидобуток і металургія;
  • Криворіжжя — залізна руда;
  • Південь України — металургія, машинобудування, порти;
  • Правобережжя — цукрова промисловість.
• Розвивалися залізниці, банки, торгівля.
• Українські землі ставали важливим промисловим регіоном імперій.

4. Український національний рух

• Наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. український рух переходить від переважно культурницької діяльності до політичної.
• З’являються українські політичні партії.
• На початку ХХ ст. український рух охоплював різні політичні течії:
• автономісти — прагнули автономії України;
• соціалісти — поєднували національні вимоги із соціальними реформами;
• самостійники — виступали за незалежну українську державу;

5. Головні суперечності епохи

Україна на початку ХХ ст. одночасно переживала кілька процесів:

модернізація → індустріалізація → урбанізація → формування нового суспільства

одночасно з: національне відродження → політизація українського руху → боротьба за права → формування ідеї державності.